Сервітут на земельну ділянку

До Вільнянського районного суду
Запорізької області

Позивач: Публічне акціонерне товариство
по газопостачанню та газифікації
49044 м. Запоріжжя,
Вул. Елеваторна, 4

В особі: його структурного підрозділу
Управління по експлуатації газового господарства
51420 м. Запоріжжя
вул. Крилова, буд. 15
т. 000 000 000

Відповідач: Іванов Іван Іванович,
який проживає за адресою: вул. Чехова, буд. 45,
м. Вільнянськ Запорізької обл., 52500
т. 000 000 000

Заперечення на позовну заяву
Про встановлення сервітуту на земельну ділянку

Позивач звернувся з позовною заявою про встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку, що знаходиться у моїй власності і розташована за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Південне, вул. Польова, буд. 7. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що на вищевказаній земельній ділянці розташоване анодне заземлення, яке є невід’ємною частиною станції катодного захисту, що обліковується на балансі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації в особі Управління по експлуатації газового господарства.
Позивач просить суд встановити постійний земельний сервітут шириною 6 м через земельну ділянку, що знаходиться у моїй власності, для права проходу та проїзду.
Заявлені позовні вимоги не визнаю з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 395 Цивільного кодексу України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут). За своїм змістом сервітут є правом на чужу річ і його сутність полягає у обмеженому користуванні чужою річчю у межах та спосіб встановлених законом чи договором між сервітуарієм та власником речі.
Відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Отже, сервітут – це право обмеженого користування чужим майном. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном – сервітуту.
Спеціальні норми стосовно об’єкта сервітуту, такого як земельна ділянка, викладені у Земельному кодексі України. Згідно зі статтею 98 Земельного кодексу України зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною ділянкою з метою усунення недоліків своєї ділянки. Статтею 99 вказаного Кодексу передбачено види права земельного сервітуту, зокрема, як право проходу, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху та інші земельні сервітути. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом. Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.
Вказане кореспондується зі статтею 100 Земельного кодексу України, відповідно до якої, власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Особа, яка вимагає встановлення сервітуту має право звернутися з позовною заявою, якщо не було досягнуто домовленості щодо встановлення сервітуту та його умов. При цьому, така особа має довести, що нормальне господарське використання його земельної ділянки або іншої нерухомості неможливо без обтяження сервітутом чужого нерухомого майна. Тобто необхідною умовою в даному випадку є те, що задоволення потреб сервітурія неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки або іншої нерухомості неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.
Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.
Особа, яка користується сервітутом, зобов’язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 3 ст. 403 ЦК України).
Позивач у порушення вимог ч. 3 ст. 403 ЦК України, звертаючись до суду з позовними вимогами про встановлення сервітуту, не обґрунтував необхідність встановлення саме безоплатного сервітуту, так як вказаною нормою встановлено платність сервітуту, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
З урахуванням вказаного, не визнаю заявлені позовні вимоги, оскільки позивач не являється ні власником, ні користувачем сусідньої (суміжної) земельної ділянки, не надав належних доказів про неможливість задоволення потреби позивача в інший спосіб; не звернув уваги на те, чи не будуть порушуватися мої права як права власника земельної ділянки за таким варіантом установлення сервітуту, а саме: чи буде його встановлення у такий спосіб найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, також позивач не навів мотивів щодо підстав встановлення безоплатного сервітуту.
Цільовим призначенням земельної ділянки, через яку позивач просить суд встановити безоплатний земельний сервітут, є призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Встановлення заявленого сервітуту робить неможливим використання моєї земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки я не можу ані будувати на цій території житловий будинок чи господарські споруди, ані робити насадження багаторічних і однорічних рослин з огляду на те, що технічний огляд установок катодного захисту виконується не рідше одного разу на місяць.
Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом; обов’язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.
Разом з тим із доводів позивача, викладених у позовній заяві, не вбачається, що земельний сервітут встановлюється для нього як для власника або землекористувача земельної ділянки, а також не вбачається, що його потреби не можуть бути задоволені в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту.
За вказаних обставин оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами наявність єдиної підстави для встановлення земельного сервітуту — неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх природного стану чи місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача у порядку земельного сервітуту, вважаю, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 395, 401, 403 ЦК України, ст. ст. 98, 99, 100 Земельного кодексу України, -

П р о ш у:
1. Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку, що знаходиться у моїй власності і розташована за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Південне, вул. Польова, буд. 7, як безпідставних і недоказаних.

Додатки:
1. Копія заперечення для позивача

„_____”____________ 2015 р. ________________ Іванов І. І.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>