Прийняття спадщини на тимчасово окупованій території України

Ukrjurist.com.ua неодноразово висвітлював питання прийняття спадщини, при цьому звертаючи увагу на різні аспекти цієї юридичної процедури.
Але залищилась поза нашою увагою проблема оформлення спадщини, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України. Ця проблема з 2014 року стала актуальною для частини наших громадян. Тому сьогодні розповідаємо про шляхи вирішення даної проблеми, як прийняти спадщину на тимчасово окупованій території України.

Складність оформлення спадщини, що знаходиться на тимчасово окупованій території України

Основна проблема, яка виникає при оформленні спадщини у такому випадку, наступна: діяльність будь-яких органів, службових осіб на тимчасово окупованій території України (до таких територій відносяться Автономна Республіка Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей) вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Звісно, що будь-які органи створюються та службові особи призначаються на тимчасово окупованій території без врахування законодавства України.
Якщо діяльність вищезазначених органів вважається незаконною, то відповідно і будь-який документ, виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Але ж зрозуміло, що для прийняття спадщини, оформлення спадкового майна, необхідно надати відповідні документи. І серед цих документів є також документи, які видаються територіальними органами влади. Виникає правова колізія – документи, які видані територіальними органами влади та/або службовими особами на тимчасово окупованій території України, є недійсними, тобто не створюють правових наслідків. І в той же час, факти для прийняття спадщини повинні бути документально підтверджені.
З такими проблемами вже зіткалися країни, частини територій яких були окуповані у результаті збройних конфліктів. Тобто цивілізований світ вже визначив напрямки та можливі шляхи вирішення такої проблеми. І Україна взяла до уваги ці здобутки для встановлення механізму забезпечення прав громадян на приймання спадщини, яка знаходиться на непідконтрольній території.

Прийняття спадщини на тимчасово окупованій території України

Основні моменти спадкування, які потрібно знати у такому випадку:
— спадкування здійснюється за законом або за заповітом;
— у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія України, місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме (рухоме) майно чи його основна частина знаходиться на непідконтрольній території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви спадкоємця, тобто місце відкриття спадщини не прив’язується до місця проживання спадкодавця;
— спадщина оформлюється нотаріусом, до якого спадкоємцю необхідно звернутись з відповідною заявою про прийняття спадщини до спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця;
— Спадкова справа реєструється нотаріусом у Спадковому реєстрі, який є єдиний та загальний по Україні;
— Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, тобто нотаріусом, до якого звернувся спадкоємець з першою заявою про прийняття спадщини.
Вказані моменти щодо здійснення права на отримання спадщини включають як загальні правила спадкування, так і специфічні, які стосуються лише приймання спадщини на тимчасово окупованій території. Окремо звертаємо увагу на місце відкриття спадщини, якщо спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території України – місцем відкриття спадщини у такому випадку є місце подання першої заяви спадкоємця. Нерідко нотаріуси відмовляють у здійсненні нотаріальних дій, якщо майно спадкодавця знаходиться на непідконтрольній території. У таких випадках необхідно отримати Постанову про відмову у здійсненні нотаріальних дій для подальшого звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Документи для прийняття спадщини, що знаходиться на тимчасово окупованій території

Спадкоємець для прийняття спадщини повинен подати нотаріусу наступні документи:
1. Свідоцтво про смерть спадкодавця українського зразка. Якщо спадкодавець помер на тимчасово окупованій території, спадкоємець звертається до суду з заявою про встановлення факту смерті спадкодавця і на підставі судового рішення отримує свідоцтво про смерть українського зразка в органах реєстрації актів цивільного стану.
2. Документи, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем: свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу, документи про зміну прізвища тощо, в залежності від конкретної ситуації.
3. Заповіт, якщо він був складений спадкодавцем.
4. Довідку про причину смерті.
5. Паспорт та ідентифікаційний код.
6. Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно: це можуть бути такі документи, як свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, договір міни тощо. Алгоритм дії, якщо правовстановлюючі документи відсутні з будь-яких причин, ви можете подивитися у статті «Прийняття спадщини без правовстановлюючих документів». Ця проблема може бути вирішена у судовому порядку з огляду на конкретні обставини справи. І тоді правовстановлюючим документом для спадкоємця буде судове рішення про визнання права власності у порядку спадкування за законом або за заповітом.

Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території

У випадку, якщо спадкодавець помер на тимчасово окупованій території України, у спадкоємця виникає необхідність звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті спадкодавця. Іншого шляху вирішення цієї проблеми у спадкоємця немає, оскільки свідоцтво про смерть спадкодавця та/або медична довідка про смерть, видані на тимчасово окупованій території, є недійсними на території України.
Така заява про встановлення факту смерті подається до суду родичами померлої особи на тимчасово окупованій території України або їхніми представниками за межами такої території.
Законодавством встановлений особливий порядок розгляду справ даної категорії: справи про встановлення факту смерті або народження особи на тимчасово окупованій території України, що визначена Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Також законодавством передбачено, що ухвалене судове рішення по даній категорії справ підлягає негайному виконанню.
Але звертаємо увагу на те, що судове рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України не замінює собою свідоцтва про смерть. Рішення суду є лише підставою для отримання свідоцтва про смерть. Для отримання цього документу необхідно звернутися до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану і надати судове рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України. Після цього спадкоємець отримує свідоцтво про смерть особи українського зразка, що є необхідним документом для прийняття спадщини.
Маючи на руках свідоцтво про смерть спадкодавця українського зразка спадкоємець звертається до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Встановлення додаткового строку для прийняття спадщини

Незважаючи на те, що законодавцем передбачений максимально оптимальний порядок розгляду справ про встановлення факту смерті або народження особи на тимчасово окупованій території, досить часто виникає проблема спливу строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Це цілком логічно, адже без свідоцтва про смерть неможливо відкрити спадкову справу.
У таких випадках необхідно встановити додатковий строк для прийняття спадщини, звернувшись з цією вимогою до суду. Здебільшого суди задовольняють у таких випадках вимоги про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнаючи причини пропуску звернення до нотаріуса поважними.
За загальним правилом, якщо пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, у разі якщо прияини пропуску були поважними. Поважність причини пропуску строку звернення до нотаріуса повинна бути належним чином підтверджена документально.
Які причини пропуску строку вважаються поважними?
Виходячи з судової практики, наводимо перелік поважних причин:
— тривала хвороба спадкоємців;
— неможливість вчасно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця;
— складні умови праці, які пов’язані з тривалими відрядженнями. в тому числі закордонними;
— перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
— необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Першочерговою задачею при зверненні до суду з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є доведення наявності непереборних та істотних труднощів, що об’єктивно перешкоджали особі звернутись до нотаріуса в установлений законом строк з заявою про прийняття спадщини.
Довести такі труднощі не так вже й легко. Так, наприклад, якщо спадкоємець, який претендує на прийняття спадщини, на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, а проживав за кордоном, але в той же час був обізнаний про смерть спадкодавця, то вважається, що такий спадкоємець не був обмежений у можливості подати заяву про прийняття спадщини, адже він міг подати таку заяву у консульській установі.
Також звертаємо увагу на те, що письмову заяву про прийняття спадщини є можливість відправити нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштовим зв’язком.
Зрозуміло, що у кожному випадку обставини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини є різними, але визначальним є критерій наявності непереборних обставин. У разі задоволення заявлених позовних вимог спадкоємець повинен подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса у строки, встановлені судом.
Якщо склалася ситуація, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, цей спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від спадщини. Тобто такий спадкоємець може звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса і після спливу шестимісячного строку з моменту смерті спадкодавця. Факт проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті може бути підтверджений або відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті, або довідкою про проживання за даною адресою без реєстрації місця проживання.

Юридичні колізії при прийнятті спадщини на тимчасово окупованій території

При оформленні спадщини на тимчасово окупованій території України, звичайно, виникає ряд юридичних колізій. Виникають ці юридичні колізії через відсутність можливості доступу до достовірної інформації, що в подальшому може призвести до оспорювання виданого свідоцтва про право на спадщину через суд.
Пов’язано це з тим фактом, що на даний час у нотаріусів відсутній доступ до державних реєстрів на тимчасово окупованій території. Через це неможливо встановити, наприклад, чи дійсно спадкоємець перебуває у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем, якщо цей шлюб був зареєстрований на тимчасово окупованій території. У разі наявності заповіту неможливо встановити коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Аналогічні складнощі виникають і в тому випадку, якщо справи щодо спадкування розглядаються судами. Зокрема, у питанні допустимості доказів, адже вагома частка документів, яка надається особою, отримана на тимчасово окупованій території. І перевірити актуальність цих документів не представляється можливим. Тому питання допустимості доказів по даній категорії справ залишається відкритим. Але здебільшого українські суди приймають ці докази, оскільки у спадкоємців це єдина можливість довести обставини, на які вони посилаються.
Якщо свідоцтво про право на спадщину видає нотаріус, то інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на тимчасово окупованій території України вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття/відмову від прийняття спадщини тощо. Відповідальність за подання неправдивих відомостей покладається на спадкоємців, про що повинен роз’яснити нотаріус під час прийняття відповідних заяв (стаття 27 Закону України «Про нотаріат»).
Нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє відсутність чи наявність заведених спадкових справ щодо конкретного спадкодавця. Заводить спадкову справу той нотаріус, який прийняв першу заяву про прийняття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину є кінцевою процедурою оформлення спадщини, і видається свідоцтво про право на спадщину при умови наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Якщо відсутні необхідні документи або якась частина з них, у спадкоємця єдиний шлях вирішення проблеми прийняття спадщини на тимчасово окупованій території – у судовому порядку.

Оподаткування доходу, отриманого в результаті прийняття спадщини

Нульова ставка податку передбачена для наступних категорій спадкоємців: інваліди 1 гр., дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, члени сім’ї першого ступеня споріднення – чоловік, дружина, батьки, діти, а також рідна сестра, брат, дід, баба, онуки.
5% податку від вартості спадкового майна та 1,5% військового збору передбачена для спадкоємців наступних ступенів споріднення: племінники, двоюрідні брати, сестри та інш. При цьому обов’язковим є звіт про оцінку спадкового майна, з якого і вираховується сума податку.
18% податку від вартості спадкового майна та 1,5% військового збору передбачена для нерезидентів України.

Хоча встановлений механізм прийняття спадщини на тимчасово окупованій території України на даний час не є досконалим, але він дає можливість забезпечити реалізацію права на спадкування на тимчасово окупованій території.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>