Позовна заява про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

 Дніпропетровський окружний адміністративний суд

49084, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна»  

код ЄДРПОУ  

адреса підприємства

засоби зв’язку, адреса

Відповідач: Головне управління ДПС

у Дніпропетровській області

код ЄДРПОУ 43145015

49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а

т. (056) 370-10-57, dp.official@tax.gov.ua

 ціна позову — 191894 грн. 78 коп.

судовий збір – 2878 грн. 43 коп.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

31 травня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Весна» (надалі – ТОВ «Весна») було отримане податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 00000000000 від 25 травня 2021 року про сплату 273 199 грн. 95 коп. (двісті сімдесят три тисячі сто дев’яносто дев’ять гривень 95 копійок).

Дане рішення було винесене на підставі Акта № 0000000000000000 від  27.04.2021 р., складеного Дніпровсько-Новомосковським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області  (далі-Дніпровсько-Новомосковське  управління ДПС) за результатами камеральної перевірки ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 00000000) з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2020 р., лютий 2021 р. 

У Акті № 000000000000000000 від 27.04.2021 року, складеному Дніпровсько-Новомосковським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами камеральної перевірки ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 00000000) з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2020 р., лютий 2021 р., зазначається, що платник податку був обізнаний та мав можливість дотриматися норм чинного законодавства в частині своєчасної оплати самостійно визначених податкових зобов’язань, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Дані дії платника податків, на думку перевіряючих, вважаються винними, зважаючи що особа мала можливість для дотримання правил та  норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

ТОВ «Весна»  не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 000000000 від 27 травня 2021 року про сплату 273 199 грн. 95 коп. та вважає його протиправним та таким, що підлягає частковому скасуванню у сумі 191894 грн. 78 коп.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 00000000 від 27 травня 2021 року про сплату 273 199 грн. 95 коп., ТОВ «Весна» звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою № 298 від 08.06.2021 року, копія якої додається до позовної заяви.

Скарга була отримана Державною податковою службою України 11.06.2021 року (докази отримання додаються). Згідно з п.56.8 ст. 56 Податкового кодексу України скарга повинна бути прийнята і направлена скаржнику протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Станом на день подання позовної заяви до суду ТОВ «Весна» результатів розгляду скарги не отримало.  Також не отримано і письмового повідомлення про прийняття рішення про продовження строків розгляду скарги згідно п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України.

Обґрунтування підвідомчості спору

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI(надалі – ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, Податковим кодексом України передбачена можливість судового оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, в тому числі і рішень про проведення перевірки платника податків.

У відповідності до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV(надалі – КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. А відповідно до пункту 1 частини 2 цієї ж статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Також, пункт 1 частини 1 статті 3 КАС України визначає справу адміністративної юрисдикції як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем у даній справі є суб’єкт владних повноважень – Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, спір носить публічно-правовий характер, оскільки виникає з публічно-правових відносин (стосується питань оподаткування), а оспорюване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, тому даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Обґрунтування вимог позивача

1.

Ознайомившись із викладеним в Акті № 000000000000000000  від 27.04.2021 року висновком, ТОВ «Весна» заперечує щодо зазначеного в Акті висновку Дніпровсько – Новомосковського  управління ДПС, про діяння вчинені умисно, згідно п.124.2 ПКУ, та накладання штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання з огляду на наступне.

ТОВ «Весна» вважає, що висновок щодо вчинення  умисного діяння несвоєчасної сплати грошових зобов’язань не відповідає дійсності, так як на момент граничного терміну сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість на розрахункових рахунках підприємства були наступні залишки (таблиця 1).

Отже, в зв’язку із викладеним та наведеними даними у підприємства на момент вчинення відповідних дій на розрахункових рахунках були відсутні необхідні суми коштів для поповнення ПДВ-рахунку.

2.

В зв’язку із цим,ТОВ «Весна», згідно вимог діючого законодавства, було подано уточнюючі розрахунки, про які перевіряючими не заперечується та підтверджується.

За змістом пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок №569), передбачено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Цим же Порядком № 569 (пункт 22) визначено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:

1) платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка;

2) казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

Таким чином, для погашення податкового боргу з ПДВ, що виник у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, платник податку повинен поповнити свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. По мірі надходження коштів на електронний рахунок Казначейством такі кошти перераховуються до бюджету та зараховуються в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку.

У зв’язку із цим слід зазначити, що згідно пункту 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пунктів 35.1, 35.2 статті 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

На підставі викладеного вище, вважаємо, що підприємство не мало можливості сплатити в граничні терміни податкові зобов’язання через відсутність необхідного розміру коштів на рахунках підприємства (в зв’язку із чим не було поповнено ПДВ рахунок). Ці обставини виникли не з причини умисних дій підприємства, а по причині зменшення обсягів оплати споживачами за надані підприємством послуги в період дії карантину на території України, що свідчить та підтверджує відсутність умисних намірів з боку підприємства.

З огляду на вищенаведене,  ТОВ «Весна» зазначає, що в межах своєї фінансової можливості, проводило оплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

З 1 січня 2021 року податковий орган може притягнути платника податків до відповідальності за умови винності діяння. 

Згідно з новою редакцією пункту 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ. Ключова відмінність цього визначення від визначення до 1 січня 2021 року полягає в закріпленні нового критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Установлення вини у вчиненні податкового правопорушення можливе в разі доведення цього контролюючим органом. Тобто необхідною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення такого правопорушення є встановлення контролюючим органом у встановлених пунктом 109.3 статті 109 ПКУ випадках вини платника, яка означає, що особа мала та може дотримуватися закріплених ПКУ правил і норм. У статті 112 ПКУ встановлено підстави, за яких особа вважається винною: установлення можливості дотримання особою правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Йдеться про обов’язковий аналіз і доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення. Зокрема, це можуть бути обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Про вину особи в учинені податкового правопорушення свідчать, за умови доведення цього контролюючим органом, нерозумні, недобросовісні та без належної обачності діяння за умови існування можливості особи дотримуватися правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття достатніх заходів щодо їх дотримання. З огляду на застосування законодавцем сполучника «та» між словами «нерозумно, недобросовісно та без належної обачності» важливо довести всі наведені обставини в сукупності, якщо платник мав можливість поводитися належним чином.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто доводити вину платника у вчиненні порушення податківцям потрібно, коли вони застосовують до платника підвищений штраф як за умисне порушення. По суті, відповідачу у цьому випадку потрібно довести не лише вину платника як таку, але й факт умислу у вчиненні порушення. Сама собою наявність вини, поки не доведений факт умислу, не має значення. Адже вина й умисел – це не одне й те саме.

Вина (п.112.2 ПКУ) – це коли платник міг не допустити порушення, але не вжив достатніх заходів для запобігання порушенню.

Умисел – це коли існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ (п. 109.1 ПКУ).

На підставі абзацу другого пункту 109.1 статті 109 ПКУ платник податків має цілеспрямовано створити умови для несплати або несвоєчасної сплати податків, що має призвести до невиконання податкового зобов’язання. Причому просто невчинення дій зі сплати податків не вказує на цілеспрямоване створення таких умов. Мають бути вчинені додаткові дії щодо протиправної змови з контрагентами, виведення капіталу тощо, які будуть свідчити про цілеспрямоване ухилення від виконання податкових обов’язків.  

Контролюючі органи лише вказали на несвоєчасну сплату нашим підприємством податків, але не довели, що наше підприємство як платник податків цілеспрямовано створило умови для несвоєчасної сплати податків, тобто не довели наявність умислу при вчиненні податкового правопорушення.

За таких обставин діяння ТОВ «Весна» підпадають під дію пункту 124.1 ПКУ, яким закріплено відповідальність за неумисну несвоєчасну сплату податків.

 А отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27 травня 2021року №0000000000 є протиправним та підлягає частковому скасуванню у сумі 191894 грн. 78 коп. (розрахунок додається).

На виконання п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, ТОВ «Весна» підтверджує той факт, що ним не подано іншого позову до цього самого Відповідача (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) з тим самим предметом та з тих самих підстав (визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27 травня 2021року №00000000000 у сумі 191894 грн. 78 коп.)

На підставі викладеного та керуючись пунктом 56.1 статті 56 ПК України, статтями 19, 20,  21, 46, 160, 168 КАС України, -

ПРОШУ:

  1. Прийняти позовну заяву до розгляду;
  2. Визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27 травня 2021року №00000000000 у сумі 191894 грн. 78 коп.;
  3. Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 00000000) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 878 грн. 43 коп.

Додатки:  

  1. …..

На виконання положень ч. 5 ст. 94 КАС України, ТОВ «Весна» зазначає про наявність в нього всіх оригіналів письмових доказів, які були додані до цієї позовної заяви.

 

Директор ТОВ «Весна»                                                                            І.І. Іванов

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>